Несистемно, ривками, часто за рахунок зусиль громадських активістів, ґендерна політика в країні поступово змінюється. Порівняно з країнами Європи в Україні зберігається найнижчий рівень ґендерного балансу в галузі політичного представництва і керівництва державними та економічними процесами.
- Жінки в Україні мають фактично рівні можливості у сфері освіти, доступу до медичних послуг і правосуддя.
- Рівність закінчується у сферах із максимальною концентрацією фінансових та владних ресурсів.
До прикладу, більше половини жінок-депутаток у парламенті лише в двох країнах – Болівії і Руанді: 69 жінок (53,1%) і 49 – жінки (61,3%) відповідно. У Верховній раді України зараз 20,8% (88 з 423 нардепів).
А що в Україні на місцевому рівні?
Яка активність жінок, чи жінки використовують всі можливості, чи вони об’єднані?
Вивчити та поліпшити ситуацію у сфері ґендерної політики на місцевому рівні покликаний проєкт Кременчуцького антикорупційного центру «Мобільна школа жіночого антикорупційного активізму «АнтиКа». Проєкт працює в невеликих містах та ОТГ Кіровоградщини та Полтавщини. Про результати говорити поки що рано, але певні тенденції ми вже фіксуємо.
НЕ ЧИТАВ, АЛЕ ЗАСУДЖУЮ
Наразі рівень обізнаності українців щодо ґендерної рівності, вимог українського законодавства та подолання ґендерних стереотипів дуже низький. Жінки часто стверджують, що проблем із ґендерною рівністю не існує. Але в процесі роботи в проєкті приходить усвідомлення, що рівності поки що немає: різні зарплати, стереотипи на роботі, обмеження в просуванні тощо .
У нас залишається величезний відсоток громадян, які не обізнані в цій тематиці. Найсумніше, що вони часто агресивно сприймають спроби пояснити.
В суспільстві поширена думка, що ґендер – це каверза, придумана жінками, виключно для жінок ще й направлена проти чоловіків. Чоловіки, що працюють в тренінгових групах проекту, часто несвідомо послуговуються упередженим гумором чи коментарями. Та згодом, усвідомивши, як ґендерна нерівність впливає на їх власне життя та життя їх рідних, стають активними учасниками процесу.
АКТИВНА АНТИГЕНДЕРНА ПОЗИЦІЯ
Антиґендерні критики абсолютно безпідставно занепокоєні, що поняття ґендеру нібито запроваджується на заміну поняттю статі і заперечує статеві відмінності між чоловіками та жінками, а також тим, що ґендер, на їхню думку, пропонує людям самостійно обирати сексуальні ідентичності, яких може бути безліч.
- Твердження, що ґендерна теорія і ґендерна політика заперечують існування двох статей (чоловічої та жіночої) — не має під собою наукового підґрунтя.
Про що свідчить міф, що політика ґендерної рівності — це «поміняти місцями хлопців та дівчат», це — «загроза для сім’ї»? Що меседжі, які транслюються представниками антиґендерних рухів, усе ж таки доходять до своїх адресатів. А люди звикли не змінювати власну бульбашку.
Акцент антиґендерних активістів на «вільному виборі» ґендерних ідентичностей є надуманим. Навпаки, чоловіки і жінки часто обмежуються наявністю наперед заданих суспільством очікувань щодо маскулінності та фемінності.
- Ґендерні ролі та ідентичності це соціальний феномен, він відтворюється людьми в економіці, політиці, сім’ї, освіті тощо.
- Антиґендерність стала частиною ідеології певних рухів, партій, релігійних течій.
Антиґендерна політика активізувалась ще 2010 року, як інструмент для зупинення євроінтеграційного руху України. З новою силою вони активізувалися 2016-го, тепер уже як інструмент гібридної війни. Нині головна теза антиґендерних рухів: “ґендер – це чужоземна цінність, яку нам нав’язують”.
ЩО НАСПРАВДІ
В Україні вже не викликає сумніву важливість посилення політики забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Тому тренерський склад Мобільної школи жіночого антикорупційного активізму «АнтиКа» продовжує проводити тренінги для мешканців Кіровоградської та Полтавської областей. Для того, щоб мешканці громад розуміли, що
ґендер – це не про стать і не про жінок виключно,
це і про дітей,
і про людей з особливими потребами,
і про представників національних меншин.
В процесі практичних завдань та вправ учасники приділили увагу відносинам між чоловіками та жінками, які інколи нагадують протистояння, та дійшли висновку, що співпрацювати – краще.
- Ґендер – це про рівність прав та можливостей людей, які мають відмінності.
З січня 2021 року стартував проект Мобільної школи жіночого антикорупційного активізму «АнтиКа». Ми продовжуємо розповідати про ЛІДЕРСТВО, ҐЕНДЕР ТА АНТИКОРУПЦІЮ тому, що це важливо.
На що направлені наші тренінги щодо громад:
- допомогти зрозуміти переваги участі жінок у політиці та у процесах прийняття рішень на всіх рівнях державної влади
- показати можливості застосування антикорупційних механізмів щодо розбудови мереж жінок-лідерок
- виявити шляхи забезпечення сталого розвитку новостворених об’єднаних територіальних громад
- допомогти налагодити діалог з владою та прийти до ґендерного балансу.
Наші тренери надають також і менторську підтримку учасникам. Психологія лідерства, виявлення ґендерної дискримінації, оформлення юридичних документів, впровадження ґендерноорієнтованого бюджетування в громадах.
Вирівняти соціальне, економічне, політичне становище жінок і чоловіків МОЖЛИВО. Але за умови, що кожний мешканець громади усвідомить важливість встановлення ґендерного балансу.
Найбільше значення в цьому питанні мають такі складові:
- рівномірний розподіл доходів
- рівне представництво на управлінських і політичних посадах
- рівень завантаженості в домашньому господарстві
- рівність в суспільних правах
- здобутий рівень освіти
- рівень захворюваності
- тривалість життя
Прагнення до рівності в суспільстві не звичне для нас, а тому ввижається незручним та непотрібним. Комусь здається, що чоловіків пригнічують чи відбирають свободу. Але жінки просто прагнуть МАТИ ПРАВО займатися тим, що до вподоби без принижень, насміхань та перепон.
Авторка: Калініченко Лариса