ЛІДЕРСТВО. ВИМОГИ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА
ЗВІТ ПРО ПРОВЕДЕННЯ ПЕРШОГО ЦИКЛУ ТРЕНІНГІВ
ПРОЄКТ «АНТИКА»
Проєкт “Мобільна школа жіночого антикорупційного активізму “АнтиКа” направлений на розуміння громадськістю переваг політичної участі жінок у процесі прийняття рішень на всіх рівнях державної влади, а також можливості застосування антикорупційних механізмів щодо розбудови міжсекторальних мереж жінок-лідерок, з метою забезпечення сталого розвитку новостворених об’єднаних територіальних громад Полтавської та Кіровоградської областей й сприянню налагодженню діалогу між владою та громадськістю.
- Проект реалізується за підтримки Європейського фонду за демократію (EED) та держави Канада.
Тренери прагнули надихнути і дати можливість учасникам/учасницям діяти в своєму житті, в своїх сім’ях, на робочих місцях та спрямовувати свої дії на досягнення якісної (не декларативної) рівності за гендерними ознаками, усвідомлено застосовувати свої лідерські якості.
Ми ставили на меті:
- розкрити зміст феномену жіночого лідерства в Україні,
- дослідити базові знання активісток ОТГ з питань лідерства,
- ознайомити учасниць тренінгу з соціально-правовими, психологічними, організаційно-методичними аспектами лідерства,
- відпрацювати в ділових іграх навички поведінки та комунікації жінки-лідерки,
- сформувати вміння користуватися своїми правами та інструментами юридичної допомоги.
Учасниками тренінгів стали жінки та чоловіки, що мешкають в новостворених ОТГ Полтавщини та Кіровоградщини. Основною цільовою групою були мотивовані учасниці з числа громадських активісток, представниць органів місцевого самоврядування, працівниць культури, освіти, соціальної сфер ОТГ. Процеси, які були запропоновані і проведені в серії перших тренінгів, розглядались авторами як план, що адаптувався і розвивався з урахуванням специфіки аудиторії учасників/учасниць і актуальних задач тренінгу. При реалізації даного циклу були враховані потреби і рівень знань та підготовленості конкретної аудиторії та цільової групи в ній, кількість учасниць кожного тренінгу та таймінг заходу.
ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ РОБОТИ
Презентації:
- « Власний шлях у лідерстві. Як віднайти свою модель?».
- « Як побудувати лідерську впевненість у собі».
Інформаційні повідомлення:
- «Дисбаланс лідерства в Українському суспільстві».
- «Пам’ятка лідерки».
- «Отримання інформації в громадах».
- «Про право на звернення громадян та інструменти захисту».
Гра-руханка: «Міфи та правда про жіноче лідерство».
Тренінгові вправи:
- «Я».
- «Історія мого життєвого шляху».
- «Особливості комунікації жінки-лідерки».
Для проведення вправ тренери використовували попередню підготовку.
Всі завдання були підготовлені в письмовому вигляді і кожна група, підгрупа чи учасниця мали завдання до початку виконання кожної вправи. Типова тренінгова вправа займала приблизно 1,5 години. З них: підгрупи працювали над завданням 45 – 50 хвилин. Час, необхідний для повідомлення підгрупи про виконану роботу складає приблизно 10 -15 хвилин, іноді, враховуючи дискусійність теми, необхідно було більше часу для виступів кожної підгрупи. Тренери слідкували, щоб число учасників/учасниць в підгрупі було від 3 до 7.
Тренерський склад постійно відслідковував:
- мету завдання (вправи);
- детальні інструкції по виконанню роботи, яка виконувалась;
- склад групи (які учасники/учасниці входять в дану підгрупу). При формуванні підгруп передбачався найбільш конструктивний і врівноважений склад (наприклад, за наявності в групі чоловіків, тренери розподіляли їх по підгрупам так, щоб в кожній підгрупі був присутній хоч один учасник);
- розподіл часу для теоретичної та практичної роботи;
- обладнання, яке може бути використане для демонстрації результатів;
- місце для роботи і виступів підгруп.
По завершенню тренінгу були обговорені проблеми та труднощі впровадження знань про жіноче лідерство в громадах.
АНКЕТУВАННЯ
Із проведених вхідних-вихідних анкетувань, спостережень та спілкування з учасниками тренінгів були зроблені наступні висновки:
- Основною специфічною рисою усіх груп була відсутність досвіду роботи в тренінгах. В невеликих містах-центрах ОТГ кількість учасниць, знайомих з тренінговою формою роботи було до 40%. В сільських ОТГ такий досвід був лише у невеликої частини педагогічних працівників.
- Відзначаємо низький рівень знань базової термінології лідерства має .
- Засвоєння нових знань та навичок відбувається ефективніше тільки після практичного відпрацювання та додатково поставлених акцентів. Чим пасивніша група, тим менший результат засвоєння нових знань та навичок.
- Рівень обізнаності про приклади жінок активісток в інших країнах на середньо-низькому рівні та залежить від соціального статусу учасниць.
- Впровадження технік комунікації та поведінки жінок-лідерок виявили, що жінки мають дуже багато стереотипів, комплексів поведінки, що впливає на активність та просування в політичному просторі.
- Великий відсоток серед активних і успішних жінок, пройшли важкий життєвий шлях. Зазвичай, ці жінки подолали свій рубіж половини життя.
- Найактивніші в тренінгових іграх, співпраці та зворотному зв’язку є жінки, що працюють в освіті, або ті, кому прийшлося на шляху до успіху долати труднощі по життю. Відсоток таких жінок в загальній кількості учасниць приблизно 20-25%.
- Більшість учасниць не знають про свої права та не вміють користуватися інструментами захисту та допомоги.
- Вміють користуватися гаджетами з метою отримання та розповсюдження інформації, спілкування та просування в основному активні жінки, які вже досягли певних результатів розвитку. В деяких громадах великий відсоток жінок, які користуються тільки телефоном, 23 учасниці циклу перших тренінгів не мають електронної пошти, не користуються комп’ютером. При цьому в своїх селах мають громадську вагу.
- Дуже малий відсоток молоді простежується в усіх ОТГ.
- Найактивніші жінки та більш розвинені громади там, де налагоджена співпраця з усіма верствами населення та підкріплюється гендерна рівність.
РОЛЬ ТРЕНЕНРІВ
- Головним завданням для себе тренери проєкту визначили спостереження за роботою груп, фасилітування процесу. Мета спостереження – вчасно підтримати, заохотити, вести групи таким чином, щоб учасники/учасниці прагнули виконати поставлені завдання в повній мірі.
- Важливо, щоб фасилітатор був доступний для групи, отримував зворотній зв’язок впродовж всього часу, відведеного для виконання завдання, в той же час надавав можливості для самостійної роботи.
- Тренерський склад проєкту вбачав свою роль не скільки в інформуванні групи, а в заохоченні учасників/учасниць в оволодінні інформацією для реалізації власних ініціатив, у взаємообміні знаннями між учасницями, в підтримуванні відкритої атмосфери тренінгів. Це вимагало гнучкості, чутливості до різних точок зору, здатності інтерпретувати і задовольняти різні інтелектуальні та емоційні потреби груп.
- Тренери надавали достатньо часу і простору для роботи груп. Результати своєї роботи групи готували в різних форматах і комбінаціях. Наприклад, у формі плакатів (фліпчартів), письмового звіту, рольової гри тощо.
- Після представлення результатів роботи груп тренери забезпечували позитивний зворотній зв’язок, заохочували зусилля, затрачені групами. Для чого особлива увага зверталась на вдалі приклади в роботі груп і не загострювали уваги на недоліках та помилках.
- При цьому тренери не уникали рекомендацій і конструктивних ідей щодо подальшого розвитку результатів групової роботи.
- Тренери завжди опирались на результати, які підготували учасники/учасниці.
- Оцінювання та заохочення окремих учасників/учасниць проводилось відповідно їх внеску в групову роботу, наприклад, тренери відмічали активну участь, вміння співпрацювати, допомагати, проявляти ініціативність.
- У випадках, коли учасники/учасниці висловлювали ґендерно нечутливі точки зору, тренери завжди мали на увазі, що всі мають право на власну думку.
Однак, тренери ставили під сумнів заскорузлі погляди та своїми запитаннями сприяли переосмисленню заявленої точки зору. Тренери невідкладно коригували тези, що відображали нерозуміння теми (спотворення інформації, некоректна інтерпретація, недоречні жарти). В подібні діалоги активно залучались учасники/учасниці з цільових груп.
Ми бачимо необхідність подальшої роботи та важливість її для формування міцних, активних громад Полтавської та Кіровоградської областей. Продовжуємо надавати менторський супровід учасникам тренінгів задля сприяння впровадженню принципів жіночого лідерства у життя ОТГ. Від зацікавлених громад вже є запити на більш ширше впровадження тренінгової форми отримання нових сучасних навичок. Продовжуємо працювати.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів
Більше матеріалів по темі тут:
Пам’ятка лідерки та лідера розроблена з метою забезпечення жінок-лідерок базовою інформацією щодо їхніх прав і гарантій, а також – надання рекомендацій щодо порядку дій в певних ситуаціях.
https://www.kac.org.ua/2021/02/19/pamyatka-liderky-ta-lidera/
Щоденник тренінгу №1 https://www.kac.org.ua/2021/03/08/lyderstvo-trening-1/
Аналітичний блог – Сайти органів влади https://www.kac.org.ua/2021/03/08/saity-organiv-vlady-blog/
Команда Школи “АнтиКа” https://www.kac.org.ua/2021/04/29/komanda-shkoly-antica/
Аналітичні матеріали https://www.kac.org.ua/category/analytics/